Пробач мене, мамо.Пробач мені, тату.Що в гості до вас не приїду у свято.Та kyля в0poжа життя обірвала

ВІЙНА

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ДІВЧИНО…

Пробач мене, мамо.

Пробач мені, тату.

Що в гості до вас не приїду у свято.

Убили мене, а хотілося жити – коханою бути

і квіти ростити.

Та куля ворожа життя обірвала.

Я ще не жила, вже Ангелом стала .

Пробач мені, мамо, за чорну хустину.

Життя віддала за свою Україну..

Автор: Соломія Українець.