Херсонські кавуни, які виростили на Львівщині теж дуже смачні.
Фермер, який понад 25 років вирощував баштанні на лівобережжі Херсонщини, змушений був виїхати після окупації. Він втратив усе: поля, склади, техніку і дім. На Львівщині, куди раніше постачав продукцію, фермер почав усе з нуля.
Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Марічка Кужик.
У Львівській області зазвичай кавуни не росли, адже ця земля для їх вирощування не дуже пристосована. Але фермер провів лабораторні дослідження та ретельно підготував ґрунт.
Сонце на Львівщині не таке пекуче, як на півдні, тож замість звичного посіву – кавуни тут садять по-іншому.
“Більшість сіяли. То тут тільки розсадою треба. Вирощувати розсаду, це 3-4 тижні треба, а потім вже садимо розсаду”, – каже фермер Степан Горбяк.
До повномасштабної війни на Херсонщині фермер обробляв 400 гектарів землі, мав великі склади і сучасну техніку. Двадцять пять років, каже пан Степан, трудився на полі – спочатку були кавуни, згодом додав і зернові культури. З російською окупацією усе втратив – і бізнес, і дім.
“Вже думав на пенсію, а тепер спочатку все треба починати”, – каже фермер.
І хоч починати спочатку на новому місці було лячно, допомогла підтримка дружини, каже пан Степан. Вже тепер жінка зізнається – в неї теж закрадалися сумніви.
Кавуни вродили, їхня вага 8-10 кілограмів.
Батькам допомагає і дочка – вона ж співачка SOWA. Розповідає: вирощені кавуни безкоштовно батьки передають військовим тоннами.
“Загружаємо дуже велику кількість кавунів, щоб відвести їх до львівського шпиталю. Підтримуємо наших захисників різними методами. Мої батьки донатять. Я допомагаю своїми піснями закривати збори, співаю для захисників”, – каже Діана Горбяк.
Пан Степан розповідає, хоч на вигляд херсонські та львівські кавуни не відрізниш, відмінність таки є.
“Просто херсонський, там більше сонця, і запах трохи інший”, – каже він.
